А час спливає, знаєш? Час пливе.
Розмови з кожним стислись до хвилини.
Шукаю все ще в людях щось живе
З наївністю маленької дитини.
Вигадую собі про них казки...
Про тих, хто міг би точно бути краще.
Проте страждаю, бо браковані зразки!
І легше б кинути їх всіх напризволяще...
І байдуже було б... якби не ти!
Точніше, як би поруч... тут... зі мною... був ти.
Але далекі вже наші світи...
І лише в споминах я можу тебе чути :(
(пам'яті батька)