А час спливає, знаєш? Час пливе.

Розмови з кожним стислись до хвилини.

Шукаю все ще в людях щось живе

З наївністю маленької дитини.

Вигадую собі про них казки...

Про тих, хто міг би точно бути краще.

Проте страждаю, бо браковані зразки!

І легше б кинути їх всіх напризволяще...

І байдуже було б... якби не ти!

Точніше, як би поруч... тут... зі мною... був ти.

Але далекі вже наші світи...

І лише в споминах я можу тебе чути :(

(пам'яті батька)